Вступ: Перевідкриття скарбу
Ми вже говорили про три стовпи Реформації: Sola Scriptura (Тільки Писання), Solus Christus (Тільки Христос) та Sola Fide (Тільки вірою). Четвертий принцип пронизує все християнське вчення: Sola Gratia — «Тільки благодаттю». Нещодавно я розмовляв з одним віруючим на тему цих «тільки». Він сказав: «Знаєш, Іване, це все такі тонкощі… Навряд чи варто про це так багато проповідувати». Як іронічно! У XVI столітті за ці «тонкощі» люди йшли на багаття, бо розуміли: наявність чи відсутність слова «тільки» — це питання вічного життя чи смерті. Як сказав Йодокус ван Лоденстейн: «Церква реформована і завжди потребує реформації за Словом Божим». Ми потребуємо того, щоб наново відкрити для себе силу благодаті.
Що таке благодать?
Слово «благодать» може звучати як церковний жаргон. Дехто пропонує замінити його на сучасніші слова, щоб не «вантажити» людей. Але як можна прибрати благодать з Євангелія, коли вона — його суть? Спробуймо дати їй визначення. Ми часто кажемо, що благодать — це «незаслужений дар». Але це визначення іноді звучить занадто дешево.
Ми всі любимо безкоштовні речі. Якщо вам на ресепшні дають безкоштовну цукерку чи ручку — чи змінює це ваше життя? Швидше за все, ні. Ви можете навіть загубити цю ручку через п’ять хвилин і не засмутитися. Але благодать — це не «безкоштовна ручка» від Бога. Це щось нескінченно цінніше. У Посланні до Ефесян 2:1-10 апостол Павло показує нам благодать з трьох сторін: чому вона незамінна, чому вона дорогоцінна і як вона змінює все.
I. Чому благодать незамінна: Діагноз смерті
Апостол Павло ставить людству діагноз: «І вас, що були мертві через ваші провини та гріхи…» (Еф. 2:1). Це найважливіша частина для розуміння благодаті. Якщо ми не визнаємо серйозність хвороби, ми не оцінимо цінність ліків.
Зауважте, Павло не каже, що ми були «хворими» чи «тими, що заблукали». Він каже — «мертвими». Духовно мертвими. Уявіть собі людину в морзі. Чи можете ви допомогти їй, запропонувавши вітаміни? Чи можете ви надихнути її на ранкову пробіжку? Ні. Їй не потрібні поради, їй не потрібна «допомога», щоб вона сама встала. Їй потрібне чудо воскресіння. Мертва людина не може зробити нічого для свого оживлення. Вона не може навіть усвідомити свою потребу в житті.
Біблія каже, що без благодаті ми жили «за звичаєм світу цього», будучи рабами своїх бажань і перебуваючи під гнівом Божим. Ми не просто робили помилки — ми були мертві у самій своїй природі. І це вщент розбиває людську гордість. Ми любимо думати, що в нас є «іскра божа», яку Бог розгледів і тому вирішив нам допомогти. Але Sola Gratia стверджує: благодать незамінна, тому що мертвому може допомогти тільки Творець життя.
II. Чому благодать дорогоцінна: Ініціатива Бога
Друга частина тексту починається з великого «АЛЕ». «Бог, багатий на милість, через Свою велику любов… оживив нас разом із Христом» (Еф. 2:4-5). Тут сяє дорогоцінність благодаті. Коли ми були мертві, коли ми були Його ворогами, коли ми не шукали Його — Бог Сам проявив ініціативу.
Благодать — це коли Той, Кого ми образили, бере на Себе ініціативу примирення. Бог не просто дивиться на нас зверху і чекає, поки ми виправимося. Він спускається в наш «морг», бере нас за руку і вдихає в нас життя. Чому Він це робить? Не тому, що Він побачив у нас потенціал. Не тому, що ми «хороші хлопці». А тому, що Він «багатий на милість». Джерело благодаті — виключно в серці Бога, а не в заслугах людини.
Дорогоцінність благодаті в тому, що вона коштувала Богу життя Його Сина. Вона «безкоштовна» для нас, але вона була неймовірно дорогою для Нього. Бог посадив нас «на небесах у Христі Ісусі», щоб у майбутніх віках «явити надмірне багатство Своєї благодаті в доброті до нас у Христі Ісусі». Ми — вітрина Божого милосердя. Коли ангели дивляться на нас, спасенних грішників, вони бачать не наші досягнення, а те, наскільки великий і добрий наш Бог.
III. Як благодать змінює все: Віра і справи
Багато хто боїться вчення про благодать. «Якщо сказати людям, що вони спасені тільки за благодаттю, вони ж перестануть старатися! Вони будуть грішити і казати, що Бог все одно їх любить». Але ті, хто так думають, ніколи по-справжньому не зустрічалися з благодаттю.
«Бо благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, це дар Божий: не від справ, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8-9). Ці вірші — серце Реформації. Спасіння — це на 100% Божа праця. Навіть сама віра — це дар. Бог відкриває наше серце, щоб ми могли повірити. У нас немає жодного приводу для хвастощів.
Але одразу після цього Павло додає: «Бо ми — Його творіння, створені у Христі Ісусі на добрі справи, які Бог наперед приготував нам виконувати» (Еф. 2:10). Подивіться на цей порядок! Добрі справи — це не умова спасіння, а його плід. Ми робимо добрі справи не для того, щоб спастися, а тому що ми вже спасені. Благодать не робить нас пасивними, вона робить нас по-справжньому живими.
Уявіть собі дитину, яка знає, що батьки люблять її тільки тоді, коли вона приносить хороші оцінки. Вона живе в постійному страху. Вона робить уроки зі страху перед покаранням. Але дитина, яка знає, що її люблять безумовно, просто тому, що вона син, — така дитина буде вчитися і радувати батьків з любові. Благодать звільняє нас від рабського страху і дає нам радість синівства. Ми більше не «заробляємо бали», ми служимо Богу з вдячності за Його безмірну любов.
Практичне застосування: Смирення та Впевненість
Що доктрина Sola Gratia змінює в нашому повсякденному житті?
По-перше, вона виробляє в нас глибоке смирення. Якщо моє спасіння — це повністю Божий дар, то я не можу дивитися зверхньо на жодну людину в цьому світі. Єдина причина, чому я не перебуваю в «духовному морзі», — це Божа рука, яка мене витягла. Благодать вбиває релігійну зарозумілість і фанатизм.
По-друге, благодать дає нам неймовірну впевненість. Якби моє спасіння залежало хоча б на один відсоток від моєї святості чи моїх зусиль, я б втратив його в першу ж годину. Але якщо воно тримається на «надмірному багатстві Його благодаті», то воно надійне. Наша надія не в тому, наскільки міцно ми тримаємося за Бога, а в тому, наскільки міцно Він тримає нас.
Висновок: Заклик до спраглих
Доктрина Sola Gratia — це найкраща новина для цього світу. Наш світ живе за принципом заслуг: «за все треба платити», «нічого не буває просто так», «безкоштовний сир тільки в мишоловці». І коли ми чуємо про Божий дар, нам важко в це повірити. Ми намагаємося «доплатити» Богу своїми молитвами чи пожертвуваннями.
Але Бог каже: «О, всі спраглі, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, йдіть, купуйте й їжте! І йдіть, купуйте без срібла і без плати вино та молоко!» (Іс. 55:1).
Якщо ви почуваєтеся духовно порожніми, якщо ви розумієте, що всі ваші спроби стати «кращими» провалилися — у мене для вас є слово надії. Sola Gratia. Тільки благодать. Вам не потрібно нічого приносити. Вам потрібно просто визнати свою вбогість і прийняти Його дар. Ця благодать уже дві тисячі років перетворює мертвих на живих, рабів — на синів, а грішників — на святих. І зараз вона відкрита для кожного з вас.